Ціна гектара за квартал: +0,7% у гривні, а в доларах — мінус

Середня ціна гектара землі сільськогосподарського призначення в Україні за підсумками ІІ кварталу 2026 року (квітень–червень) зросла до 54 981 грн — лише на 0,7% більше, ніж у першому кварталі (54 605 грн). У доларовому еквіваленті картина інша: ціна навіть знизилася — з $1 247 до $1 226, тобто на 1,7%. Показуємо обидва показники поруч і розбираємось, чому пожвавлення ринку цього разу не конвертувалося у зростання ціни.

Середньозважена ціна по Україні, комплексна методика LandData Explorer на угодах купівлі-продажу; долар — за офіційним курсом НБУ на кінець відповідного кварталу.

Дані підтверджують: у гривні ціна практично застигла на місці — приріст 0,7% за квартал це статистично тонка різниця, яку легко «з'їдає» звичайна волатильність ринку. Показовим є те, що в доларовому еквіваленті результат ще й від'ємний. Пояснення тут не пов'язане з попитом на землю: за квартал офіційний курс НБУ зріс із 43,80 до 44,85 грн/$, тобто гривня знецінилась на 2,4%. Цей темп девальвації випередив і без того скромне зростання ціни в гривні, тому в доларовому перерахунку земля за квартал подешевшала, хоча номінально — трохи подорожчала.

Цікавим є те, що стагнація ціни відбулася на тлі помітного пожвавлення самого ринку: кількість зареєстрованих угод купівлі-продажу зросла з 25 930 у першому кварталі до 29 664 у другому (+14,4%), а сумарна площа проданих ділянок — з 56 330 до 63 346 га (+12,5%). Ринок став активнішим і ліквіднішим — просто це зростання втілилося в кількості угод, а не в ціні за гектар.

Пряме пояснення випливає з тих самих цифр: зростання кількості угод не обов'язково означає загострення конкуренції за землю. Якщо кількість ділянок, виставлених на продаж, зростає приблизно в тому самому темпі, що й попит, ціна за гектар залишається стабільною навіть при помітному зростанні обороту ринку — судячи з цифр, саме це і відбувається.

Для власників, які планують продаж, головний висновок — розраховувати варто не на різкий ривок ціни, а на глибший і ліквідніший ринок: угод стало на 14,4% більше, отже і покупця, і аналогів для порівняння знайти простіше. Для покупців, які орієнтуються на долар, квартал вийшов навіть вигідним: земля подешевшала на 1,7% у доларовому еквіваленті, хоча номінальна ціна в гривні майже не змінилася.

Ключовий фактор, який визначив цю розбіжність між гривнею і доларом, — не попит чи пропозиція на землю, а курс валюти: за квартал гривня знецінилась на 2,4%, і саме ця девальвація «з'їла» весь номінальний приріст ціни. Це нагадування, що при оцінці динаміки ринку варто дивитись на обидва виміри одразу — гривневий і доларовий, — вони можуть розповідати різні історії.